За оцінками учасників медіаринку, 2024 року два найбільших українських холдинги - Starlight Media і 1+1 media - зібрали на YouTube по 4-4,5 млрд переглядів тільки від українських користувачів. Поступово вони почали активніше працювати і з зарубіжною аудиторією. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію "Економічної правди".
Зазначається, що фокус виключно на внутрішньому ринку YouTube обмежує можливості зростання. Тому медіакомпанії почали проводити дослідження іноземних ринків і запускати спеціалізовані проекти - окремі канали для Латинської Америки, США, Німеччини, Польщі та інших країн.
Експерти повідомляють, що, для того, щоб вижити і зберегти штат, телеканали пішли до західної аудиторії та вищого фактичного заробітку від переглядів. Вони локалізують контент і запускають окремі канали англійською, іспанською, польською та іншими мовами.
"Ми довго недооцінювали перегляди з-за кордону. Після масового виїзду українців багато хто продовжує дивитися наш контент, але вже з Польщі, Німеччини або США. Такі перегляди оплачуються дорожче. Зараз близько 27% нашої аудиторії - з-за кордону, і це помітно підняло дохід за кожну тисячу переглядів", - зазначив виданню керівник цифрового напряму телеканалу "Ми - Україна" Дмитро Самолюк.
Як пише видання, дохід авторів на YouTube безпосередньо залежить від кількості та вартості реклами, яку платформа розміщує у відео. Основне правило тут просте: рекламні бюджети йдуть за глядачами. Для оцінки прибутковості використовуються два показники - CPM (вартість тисячі показів реклами для рекламодавця) і RPM (фактичний заробіток автора за тисячу переглядів з урахуванням комісії YouTube). Обидва показники залежать від тематики відео та країни, де знаходиться аудиторія.
Також повідомляється, що після початку повномасштабної війни рекламні витрати в Україні різко скоротилися. Попит на рекламу впав, а споживання відео, навпаки, зросло. В умовах аукціону це призвело до падіння CPM і, відповідно, RPM. При цьому на розвинених ринках ситуація протилежна: у США, Німеччині, Франції та Польщі попит залишається стабільним, а рекламодавці готові платити більше за доступ до платоспроможної аудиторії.
Водночас прибутковість залежить і від цільової аудиторії. Так, ролики, цікаві жінкам 25-35 років, приносять один із найвищих RPM, а дитячий контент або новини традиційно монетизуються гірше.
"Великі медіахолдинги мають багаторічні архіви. Серіали, талант-шоу, розважальні програми перекладають і перезапускають під іноземні ринки. Найкраще працюють "позачасові" жанри: мелодрами, детективи, життєві історії. Вони не прив'язані до локальних новин і зрозумілі де завгодно. Зарубіжній аудиторії добре "заходять" різноманітні талант-шоу, натомість програми, побудовані навколо українських зірок не назбирають багато переглядів. Одним з успішних прикладів адаптації вітчизняної телепрограми для іноземної аудиторії є "Світ навиворіт" із Дмитром Комаровим. Як зазначає співрозмовник ЕП в 1+1 media, програму регулярно перекладають англійською, іспанською, французькою та польською мовами", - повідомляє видання.
Крім того, вихід на міжнародну аудиторію дає змогу заробляти більше. Так, як розповіла CEO Tyshchuk Digital HUB Ольга Тищук, в Україні RPM залишається одним із найнижчих у Європі - близько 2 дол. за тисячу переглядів. Для порівняння, у Німеччині показник може сягати 15 дол., у Франції - 10-12 дол., у Польщі - 4-6 дол., а в США - до 25 дол. Також іспаномовні відео в середньому приносять близько 3 дол. за тисячу переглядів.
Таким чином, як зазначає видання, різниця відчутна: мільйон переглядів в Україні принесе автору приблизно 2 тис. дол., тоді як аналогічний результат у США здатен дати до 25 тис. дол. Однак працювати на західний ринок значно складніше - висока прибутковість супроводжується жорсткою конкуренцією з боку як місцевих творців, так і глобальних гравців.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що в Україні заробітком блогерів, що підлягає оподаткуванню, вважаються гроші від реклами, продажу власних курсів, мерчу, монетизації на YouTube, Patreon, а також донати.
Також Dengi.ua писали, що 2024 року відеоплатформа YouTube додала рекордних 55 млрд дол. до валового внутрішнього продукту США.
