Середній рівень зайнятості серед українських біженців віком від 20 до 64 років, які мешкають у європейських країнах, на середину минулого року становив 57%. До цієї статистики включено як офіційні робочі місця, так і самозайнятість і неформальну роботу. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інформацію "Бізнес Цензор".
Зазначається, що згідно з дослідженням Агентства ООН у справах біженців, цей показник на 22% нижчий, ніж рівень зайнятості серед громадян відповідних країн перебування. При цьому близько 3% осіб у віці 20-64 років (що становить 5% від усіх працюючих) зайняті в статусі самозайнятих або підприємців.
Повідомляється, що за країнами рівень працевлаштування українців варіюється таким чином:
- Естонія (72%)
- Угорщина (71%)
- Велика Британія (69%)
- Польща (68%)
- Болгарія (67%)
- Чехія (66%)
- Нідерланди (64%)
- Іспанія (61%)
- Італія (58%)
- Литва (57%)
- Франція (53%)
- Румунія (50%)
- Молдова, Ірландія та Бельгія (46%)
- Швеція (43%)
- Фінляндія (40%)
- Данія і Німеччина (39%)
- Норвегія (37%)
- Швейцарія (29%)
Водночас майже 60% працевлаштованих біженців зазначають, що працюють нижче за свій професійний рівень, і при цьому майже вдвічі частіше, ніж місцеві жителі, виконують низькокваліфіковані обов'язки.
При цьому у сфері освіти спостерігаються суттєві невідповідності: понад третина біженців з вищою освітою зайняті низькокваліфікованою роботою, тоді як серед громадян країни перебування такий рівень спостерігається лише у 7%. Ця невідповідність, ймовірно, є однією з головних причин 40-відсоткового медіанного розриву в доходах між біженцями та місцевими жителями.
Також наголошується, що дорослі у віці 50-64 років мають приблизно на 10% менше шансів бути працевлаштованими порівняно з молодшими претендентами, а чоловіки працевлаштовуються на 7% частіше за жінок.
Наявність диплома професійно-технічної освіти збільшує ймовірність знайти роботу приблизно на 5% порівняно з власниками лише середньої освіти. Однак вищі рівні освіти приносять обмежені додаткові переваги - близько 10%, при цьому різниця між ступенями бакалавра та магістра мінімальна.
Фактори сімейного стану також впливають на працевлаштування: проживання з маленькими дітьми до 6 років знижує шанси на роботу на 11%, тоді як життя на самоті підвищує ймовірність працевлаштування на 8%. Проживання з літніми людьми (старше 65 років) пов'язане зі збільшенням шансів на працевлаштування на 6%.
Значущим фактором є знання місцевої мови: респонденти з хоча б базовими мовними навичками мають на 13% більше шансів знайти роботу, ніж ті, хто не володіє мовою або знає її мінімально. При цьому вищий рівень володіння мовою не дає помітної додаткової переваги, що може свідчити про те, що доступні для українських біженців вакансії переважно є низькокваліфікованими і не потребують глибокого мовного знання.
Також існує явний зв'язок між тривалістю перебування та ймовірністю працевлаштування. Суттєвих відмінностей у рівні зайнятості серед тих, хто прибув за останні шість місяців і протягом року, не виявлено, проте для тих, хто перебуває в країні 1-2 роки, ймовірність працевлаштування вища на 10% відносно базового рівня. Для тих, хто прибув 2-3 роки тому, цей показник збільшується на 14%, а для тих, хто проживає понад три роки, - на 20%.
Як повідомляли Dengi.ua, безперечним лідером за рівнем середніх річних зарплат у країнах ЄС став Люксембург, де працівники отримують близько 83 тис. євро на рік.
Dengi.ua також писали про те, що названо дві сфери, де ШІ загрожує втратою роботи жінкам більше, ніж чоловікам.
