Український ринок житла поступово починає враховувати нові вимоги покупців щодо безпеки. Деякі девелопери розглядають можливість створення в квартирах спеціальних кімнат, посилених залізобетонними конструкціями, за аналогією з ізраїльськими мамадами. Однак поки що такі рішення залишаються скоріше експериментом, ніж масовим стандартом, повідомляють Dengi.ua з посиланням на РБК-Україна.
Що таке МАМАД і навіщо він потрібен
Як пише РБК-Україна, ізраїльський MAMAD (Merhav Mugan Dirati) — це захищена кімната безпосередньо всередині квартири. В Ізраїлі її будівництво є обов’язковою вимогою.
Такі приміщення проектуються з урахуванням підвищених навантажень і оснащуються спеціальними захисними елементами, зокрема посиленими дверима та віконними конструкціями, а також системами фільтрації повітря.
В Україні термін «мамад» поки що використовується скоріше умовно. У вітчизняних проєктах зазвичай йдеться про окрему кімнату площею близько 3–4 кв. м із посиленими залізобетонними конструкціями та вентиляцією.
При цьому повноцінної системи фільтрації повітря або броньованих вікон у таких приміщеннях може не бути. Основне завдання — знизити ризик травмування людини осколками скла та іншими уламками.
За словами генерального директора Perfect Group Олексія Коваля, як пише видання, компанія розглядає такі кімнати для одного з пілотних проєктів. Попередньо додаткова вартість такого рішення може становити близько 3–4 % від ціни житла.
Чому квартирні укриття поки що не замінюють звичайні
Головна проблема полягає в тому, що українські будівельні норми поки що не містять окремого поняття «мамад» або «укриття всередині квартири».
Як зазначають представники ПБГ «Ковальська», пише РБК-Україна, чинні ДБН встановлюють вимоги до захисних споруд, укриттів та споруд подвійного призначення, однак квартирні кімнати безпеки до цього переліку не входять.
Тому навіть якщо девелопер передбачає посилене приміщення всередині кожної квартири, це не звільняє його від необхідності створити передбачене нормами укриття для мешканців будинку.
Комерційний директор «Інтергал-Буд» Олена Рижова зазначає, що наявність розділу про укриття є обов’язковою умовою для проходження експертизи нового житлового проєкту.
Фактично квартирна кімната безпеки може розглядатися лише як додатковий рівень захисту, а не як альтернатива нормативному укриттю.
Від чого здатна захистити така кімната
Архітектор і генеральний директор Archimatika Дмитро Васильєв зазначає, що подібні приміщення мають практичний сенс: вони дозволяють людині швидше опинитися в більш захищеному просторі, якщо вона не встигла дістатися до основного укриття.
Крім того, посилена конструкція може зменшити ймовірність травмування внаслідок вторинних наслідків вибуху — наприклад, осколків скла, віконних рам, елементів фасаду та оздоблювальних матеріалів.
Однак такі кімнати не слід сприймати як захист від будь-якого виду ураження.
Як підкреслює Васильєв, вони не розраховані на гарантований захист у разі прямого влучання важкої ракети або боєголовки дрона і не замінюють повноцінне нормативне укриття.
Чому такі кімнати не стали масовими
Окрім відсутності відповідного поняття в ДБН, є й конструктивна проблема.
Масивний залізобетонний об’єм усередині квартири стає частиною конструкції будівлі. Він впливає на роботу всього каркаса та збільшує витрату матеріалів.
Тому подібні рішення, як зазначають фахівці, насамперед підходять для окремих проєктів середнього та високого цінового сегмента.
Крім того, наявність такої кімнати обмежує можливості подальшого перепланування квартири або об’єднання приміщення з іншими кімнатами.
На що роблять ставку девелопери
Замість встановлення індивідуальних захисних кімнат у всіх квартирах багато великих забудовників розвивають комплексну стійкість житлових комплексів.
Йдеться про резервне електропостачання, автономне опалення, власні джерела води та можливість підтримувати роботу ключових інженерних систем під час тривалих відключень електроенергії.
Наприклад, «Інтергал-Буд» встановлює дахові газові котельні та резервні джерела живлення для критично важливої інфраструктури.
У проєктах DIM передбачені рішення для забезпечення електроенергією ліфтів, опалення та водопостачання під час блекаутів. У деяких житлових комплексах використовуються власні артезіанські свердловини.
Окремий напрямок — підвищення стійкості вікон та фасадів. Зокрема, розглядається використання захисних плівок на вікнах ще на етапі їхнього виробництва.
Чи готові покупці доплачувати
Ставлення покупців до додаткових заходів безпеки залишається неоднозначним.
У «Інтергал-Буд» зазначають, що клієнти очікують побачити базовий рівень захисту, вже закладений у концепцію житлового комплексу. При цьому такі рішення, як спеціальні захищені кімнати або броньовані вікна, поки що залишаються нішевим запитом.
За словами Олени Рижової, на рішення про купівлю впливає одразу кілька факторів — розташування будинку, вартість, планування, інфраструктура, репутація забудовника, умови розстрочки, державні програми та наявність підземного паркінгу.
Водночас у групі DIM відзначають підвищений інтерес покупців до безпеки. За словами представника компанії, частина клієнтів готова доплачувати за рішення, що забезпечують додатковий захист.
У деяких випадках відсутність таких рішень може стати причиною відмови від угоди, особливо якщо об’єкт розташований у районі, який частіше піддається обстрілам.
Ще більш помітним є попит на захисні споруди в індивідуальному будівництві. За даними DIM, приблизно в 9 з 10 випадків, коли замовник обирає будівництво будинку за індивідуальним проєктом, виникає запит на проєктування власного шелтера.
Що стає новим стандартом
Квартирні «мамади», пише РБК-Україна, поки що залишаються в Україні точковими рішеннями. Їхньому поширенню заважають відсутність відповідного поняття в чинних будівельних нормах, висока вартість і конструктивна складність.
При цьому безпека поступово стає окремим чинником при виборі житла. Забудовники роблять акцент не лише на укриттях, а й на здатності будинку продовжувати функціонувати під час надзвичайних ситуацій.
Власні джерела води, резервне живлення ліфтів, автономні котельні, генератори та нормативні підземні укриття вже стають частиною концепції сучасних житлових комплексів. Для покупців це означає, що питання безпеки поступово виходить за межі звичайного укриття та охоплює загальну автономність і стійкість будівлі.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що ціни на первинному ринку нерухомості України у 2026 році продовжують зростати.
Водночас Dengi.ua писали, що зимові ризики, пов’язані з тривалими відключеннями електроенергії, помітно впливають на ринок заміської нерухомості.
