За даними Опендатабот, у 2025 році на 13,3 тис нових ресторанних ФОПів припало понад 10,6 тис закриттів. Як і весь український бізнес, ресторани потерпають від наслідків тривалої війни. Але тут є свої особливості, що суттєво змінюють правила виживання та створюють багато “але” для майбутнього галузі.
Від пандемії до великої війни
Останні шість років для ресторанного бізнесу виявилися вкрай турбулентними. Першим випробуванням стала пандемія COVID-19. За даними компанії з автоматизації закладів Poster, лише за місяць після запровадження карантину галузь втратила понад 60% обігу. В Аналітичному центрі “Ресторани України” підрахували: за 2020 рік кількість закладів зменшилася на 4 тис (з 18,6 до 14,7 тис). У грошах ринок обвалився майже на 30%, втративши 6 млрд грн.
Утім, в.о. голови Національної ресторанної асоціації України Тарас Ковальчук зауважив Dengi.ua, що у порівнянні з повномасштабною війною “пандемія була ще гарними часами для галузі”. Якщо у 2021-му обсяг ринку становив близько 140 млрд грн, то у 2024-му — лише 53 млрд грн.
“Заклади не витримують і закриваються. Це пов’язано не лише з війною, а й з падінням купівельної спроможності населення, проблемами енерго- й водопостачання”, — зазначає Ковальчук.
Ресторанна експертка, директорка Аналітичного центру "Ресторани України" Ольга Насонова розповіла Dengi.ua, що оскільки у 2021 році ринок швидко почав відновлюватися, реальні втрати галузі від пандемії склали лише 5–7% закладів. Натомість за 2022-й і частково 2023-й тимчасово або назавжди закрилося близько 20–25% закладів. Тим не менш, Насонова вважає 2023 рік досить вдалим для галузі, оскільки очікування швидкого завершення війни спонукало рестораторів планувати відкриття і розвиток нових проєктів.
Це підтверджують і дані Poster: у другому півріччі 2023-го виручка ресторанів зросла на 30% порівняно з 2022-м, відвідуваність — на 10%, а середній чек — на 18%. Для 60% рестораторів результати року перевершили очікування. Більшість втримала рентабельність на рівні 10–20%, і лише 13% спрацювали без прибутку.
Однак цей оптимізм виявився нетривалим. За словами Насонової, кінець 2025 року став для ресторанного ринку відверто депресивним, і у 2026-му ця криза лише поглиблюється.
Дійсно, за даними Опендатабот, у 2025-му відкрилося 13,3 тис нових ресторанних ФОПів (на 5% менше ніж у 2024-му), а закрилося понад 10,6 тис. Приріст склав +2 728 закладів проти +6 004 роком раніше. Відвідуваність впала на 9%, середній чек зріс на 11%, але виключно через подорожчання продуктів та оренди. Згідно з Poster, рентабельність впала у 42% рестораторів, не змінилася у 32% і зросла лише у 26%.
Експертка зазначила, що наразі головна тенденція — це виживання найсильніших. Затяжну кризу долають переважно великі мережі або сильні поодинокі концепти, тоді як заклади "середньої ланки" ледве тримаються на плаву, а слабкі гравці стрімко закриваються.
Виживання під час війни
У коментарі Dengi.ua підприємниця та співвласниця ресторанів BAO, NAM, BAO Lviv, Georgia, мережі ресторанів Mafia, а також виробництв харчових продуктів для HoReCa Оксана Середюк зазначила, що наразі найбільшими викликами для ресторанного бізнесу є кадровий дефіцит, енергетична нестабільність, зростання собівартості та загальна втома.
За словами рестораторки, галузь змушена вирішувати ці проблеми переважно власними силами: інвестувати в енергонезалежність, скорочувати зайві витрати, автоматизувати процеси та активно розвивати доставку й формати "з собою".
На думку Насонової, чи не найголовнішою проблемою українських ресторанів наразі є різке падіння платоспроможності населення. Через подорожчання життя українці економлять на закладах, які не є базовою потребою. Ще одна проблема — абсолютна непередбачуваність. Через безпекові ризики, раптову міграцію, обстріли або закриття сусідніх офісів чи метро заклади можуть миттєво зупиняти роботу.
Також серйозним викликом, який особливо загострився з 2024 року, є масштабна кадрова криза. Через посилення мобілізації, міграцію та відсутність механізмів бронювання працівників бізнес змушений спиратися переважно на жінок, молодь та пенсіонерів. За словами експертки, наразі цей дефіцит частково компенсується за рахунок закриття слабких бізнесів: вивільнений персонал просто перетікає до більш стійких гравців.
У свою чергу, Тарас Ковальчук наголошує, що додатковим ударом для галузі можуть стати ініціативи влади щодо ПДВ для ФОПів. Обіцянки "дотиснути" бізнес податками змушують власників закривати заклади. Через це конфлікт інтересів влади і ресторанного бізнесу лише загострюється.
Влада vs ресторанний бізнес
Останні півтора року влада серйозно взялася за тінь в ресторанному бізнесі. ДПС зазначила, що лише у 2025-му виявила майже 400 випадків неофіційного працевлаштування в галузі. Загалом за рік податківці провели понад 7,3 тис фактичних перевірок галузі, за результатами яких виписали штрафів на 117,5 млн грн.
У відповідь на це Тарас Ковальчук зазначив, що держава втрачає на митниці близько 150-200 млрд грн, на акцизах — приблизно 80-100 мільярдів, тоді як весь обсяг ресторанної галузі становить лише 54 млрд грн. Вочевидь, податковий ефект від жорсткого контролю галузі буде меншим за ефект від подолання зазначених тіньових схем.
Улітку 2025-го Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев оцінив щорічні втрати бюджету від податкових порушень ресторанів у 7 млрд грн. Роком раніше він наголосив, що поки податкова зосереджена на інших галузях торгівлі, ресторани все ще мають простір для махінацій із подвійними чеками та продажами повз касу. Наразі навіть великі мережі працюють через використання ФОПів, яких у галузі налічується 68 тис проти 3200 повноцінних юридичних осіб.
Експертка Насонова не погоджується з оцінкою Гетманцева. На її думку, те, що він називає "тіньовою економікою", насправді є офіційно дозволеною моделлю. Оскільки ресторани купують більшість продуктів у дрібних фермерів чи підприємців, які не є платниками ПДВ, робота виключно через ТОВ призвела б до прямої втрати 20% ПДВ (через неможливість сформувати податковий кредит). Саме тому на ринку є практика, коли закупівлю алкоголю та капітальні витрати проводять через компанію, а кухню — через ФОП. Насонова наголошує, що це не махінації, а об'єктивні реалії бізнесу.
Зі свого боку Тарас Ковальчук визнає наявність недоброчесних гравців на ринку, але наголошує, що загальна система оподаткування в чистому вигляді не підходить ресторанній галузі, а на спрощеній системі підприємець, наприклад, не має права отримати ліцензію на алкоголь. Саме цей законодавчий абсурд змушує заклади працювати через два суб'єкти господарювання.
Щоб ліквідувати цю проблему, Національна ресторанна асоціація України пропонує внести зміни до податкового законодавства для ресторанної галузі і дозволити ФОПам 3-ї групи торгувати алкоголем. Асоціація разом із Мінекономіки розробила концепцію змін, де бізнес погоджується на запровадження ПДВ через імплементацію європейських норм — тобто зниженої ставки у 7% замість базових 20%.
Але не тільки високі податки гальмують розвиток ресторанної галузі. Як зазначає Насонова, ресторани потерпають від зарегульованості та непрозорих бюрократичних процедур. Зокрема, через складні правила погодження вивісок (зокрема, з "Київрекламою" у столиці) багато закладів відмовляються від зовнішніх конструкцій. Рестораторам простіше розміщувати назви у вікнах або працювати взагалі без них. Додатковим фінансовим тягарем для підприємців стають і великі штрафи, наприклад, за неправильне використання генераторів та зберігання пального.
Перспективи ресторанного бізнесу
На думку Ковальчука, на ринок чекає розшарування: великі мережі зростатимуть, а малі заклади закриватимуться чи працюватимуть лише у вихідні. Через падіння купівельної спроможності просяде середній сегмент, натомість розвиватимуться формати "економ" і "преміум". Також посилиться конкуренція із суміжними гравцями — АЗС, ритейлом та dark kitchen (як-от Glovo), які забирають клієнтів готової їжі.
Водночас галузь потерпає від неврегульованих питань. Держава досі не виписала норм для pet-friendly закладів, і тих, які слугують "пунктами незламності" й отримують штрафи за перебування підлітків без супроводу після 22:00. Крім того, є питання щодо змін у нормативній базі для зовнішньої реклами, а також ситуації із форсованим впровадженням норм ЄС щодо переробки пакування, які сам Євросоюз відтермінував до 2030 року.
У цілому для успішного розвитку галузі Насонова та Середюк очікують від держави: спрощення звітності, податкові пільги, скорочення кількості перевірок, встановлення прозорих і передбачуваних правил гри, а також сприяння легальному працевлаштуванню та підтримки енергонезалежності бізнесу.
Серед трендів у 2026-му в українському ресторанному бізнесі Середюк назвала бум на азійську кухню, фокус на локальні продукти та нову українську гастрономію. Також заклади робитимуть ставку на коротші меню, глибшу автоматизацію, доставку та розвиток програм лояльності.
Водночас Насонова відзначила появу закладів-трансформерів (від кав’ярні вдень до бару ввечері) та зміну цільової аудиторії. Ринок переорієнтовується на фінансово незалежних жінок 25–35 років. Через демографічну кризу суто чоловічі формати (м'ясні ресторани, паби) та дитячі кафе втрачають рентабельність і закриваються. Саме жіноча аудиторія стане головним фінансовим рушієм галузі.
Таким чином, ресторанний бізнес в Україні нині переживає жорстку епоху трансформації та боротьби за виживання. Це ситуація, коли конкуренція диктується війною та бажанням закладів втримати власну нішу, щоб просто продовжити існувати. Поки що галузь, як і будь-яка інша в Україні, потерпає від кадрового голоду, падіння платоспроможності та фіскального тиску. Складними завданнями для учасників ринку залишаються підтримка якості, збереження рентабельності та легальна оптимізація витрат.
Якщо держава не піде назустріч ресторанам, а виснажлива війна триватиме роками, криза в галузі може поглибитися. У такому випадку програють усі: держава втратить податки, люди – робочі місця і місця для приємного відпочинку, а ресторатори – прибуток і можливість розвивати бізнес.
Раніше ми писали, що за роки існування McDonald's колекційні іграшки з Happy Meal перетворилися на справжні активи, за які колекціонери готові платити тисячі доларів.
Також ми вже писали, що уряд з 1 березня 2026 року оновив умови програми "Національний кешбек" і запровадив диференційований підхід під час купівлі українських товарів.
