Рейтинги устойчивого развития важны для инвесторов. Глядя на рейтинг компании по ESG (экология - социальные цели - управления), инвестор понимает, насколько компания является рискованной и стоит ли инвестировать в нее. Это эффективно работает для публичных компаний, ценные бумаги которых котируются на биржах. В Украине, к сожалению, биржи почти не работают. Многие компании в Украине еще не имеют культуры раскрытия информации для рейтингов, работающих в закрытых системах. Поэтому следует воспитывать эту культуру, стимулировать бизнес отчитываться о своей как финансовой, так и о нефинансовой деятельности.
Для создания новой культуры нужны пионеры, то есть те, кто первым продемонстрирует пример включения устойчивого развития в стратегическую и операционную деятельность. Чаще всего это большой публичный бизнес или тот, который собирается выходить на IPO (первичные размещения ценных бумаг), международные компании и бизнесы, которые хотят быть лидерами не только по финансовым показателям, но и гордиться своей устойчивостью. Хочу сделать акцент на том, что компания считается устойчивой, если обеспечивает права человека в бизнесе и обществе, в котором работает компания, которая заботится об экологии и вводит антикоррупционные меры.
Эволюцию легко отслеживать по мировым форумами, такими как Международный экономический форум (WEF) в Давосе в январе, Саммит лидеров от Глобального договора ООН в июне, Генеральная Ассамблея ООН в сентябре. Ежегодно в фокусе все больше вопросов устойчивого развития. Отличается фокус в зависимости от региона. Если Европа основное внимание уже много лет уделяет вопросам изменения климата, то США в 2020 и в начале 2021 года фокусировались на вопросах прав человека и обеспечения равенства.
В бизнесе набор целей всегда будет индивидуальным и будет зависеть от сферы деятельности бизнеса и круга интересов команды.
Инвесторы формируют культуру в бизнесе. Быстро растет количество инвестиционных фондов, которые инвестируют в бизнес, которые включают Цели устойчивого развития в свою операционную деятельность. В будущем, достаточно близком, если традиционный бизнес будет игнорировать цели ESG, он может остаться без внешнего капитала, что приведет к его поражении в конкуренции с более продвинутыми. Уже сегодня в мире насчитывается почти $82 трлн активов, владельцы которых приняли обязательства учитывать Цели устойчивого развития в своей инвестиционной стратегии.
Разница с развивающимися странами, в политической воле, культуре населения и финансовых возможностях. С начала 2021 года наблюдаем у всех развитых стран усиления законодательства по отчетности бизнеса о нефинансовой деятельности. Изменения происходят только путем консультаций и обсуждения с бизнесом, а также общественным сектором. Все они повышают ответственность бизнеса в сфере защиты прав человека в социальном и экологическом аспектах.
В Украине эти меры носят декларативный характер. Согласно Закону Украины О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине, нефинансовая отчетность является обязательной для крупных компаний. Однако нет четких правил объема и формы подачи информации. Компании отчитываются, но в отчете показывают, что ведут такую деятельность, не раскрывая, что именно делается. Наши компании еще не устанавливают научно обоснованные показатели, по которым оценивается прогресс, как это уже делает цивилизованный мир.
Часто наши компании говорят, что они не меняются, потому что на это нет спроса от потребителя. И это еще один рычаг не в пользу трансформации украинского бизнеса.
Ну и напоследок - финансовые возможности. Украина присоединилась к Европейскому зеленому соглашению(Green Deal). Однако она не является субъектом получения инвестиций на реализацию Соглашения. Трансформация требует огромных финансов, доступ к которым для нас остается закрытым. Поэтому мы и проводим форумы, а не реальные действия.
На государственном уровне в 2020 году Украина впервые отчиталась перед мировым сообществом о достижении Целей устойчивого развития. К сожалению, по многим Целям мы не смогли показать прогресс, а по некоторым даже произошло ухудшение ситуации. В этом году президент Украины инициировал Форум Украины 30, на котором обсуждаются критически важные для Украины вопросы. Действует Указ президента Украины от 30 сентября 2019 года j целях устойчивого развития Украины на период до 2030 года.
В бизнесе наблюдается актуализация темы устойчивого развития. Это подтверждается количеством украинских компаний, которые присоединяются к Глобальному договору ООН (в 2020 году присоединились 20 компаний, на май-2021 - уже +11). Компании активно участвуют в международных проектах по устойчивому развитию и учебных программах от Глобального договора ООН. Если в 2019 году компаний, которые готовы были раскрывать информацию о своей нефинансовой деятельности, были единицы, сегодня мы смогли собрать почти 50, вошедших в рейтинг.
Трансформация бизнеса происходит. Но чтобы ее ускорить, необходима четкая позиция потребителя, который ориентируется не только на цену, но и на этичность бизнеса, нужны сильная политическая воля и доступ к финансам.
Вже потрібно, якщо хочемо встигати
Генеральна директорка проєкту Глобальний договір ООН в Україні Тетяна Сахарук — про Цілі сталого розвитку та їх впливовість
Рейтинги сталого розвитку важливі для інвесторів. Дивлячись на рейтинг компанії з ESG (екологія — соціальні цілі — управління), інвестор розуміє, наскільки компанія є ризиковою і чи варто інвестувати в неї. Це ефективно працює серед публічних компаній, цінні папери яких котуються на біржах. В Україні, на жаль, біржі майже не працюють. Багато компаній в Україні ще не мають культури розкриття інформації для рейтингів, працюють в закритих системах. Тому слід виховувати цю культуру, стимулювати бізнес звітувати про свою як фінансову, так і нефінансову діяльність.
Для створення нової культури потрібні піонери, тобто ті, хто першим продемонструє приклад включення сталого розвитку в стратегічну та операційну діяльність. Найчастіше це великий публічний бізнес або той, хто збирається виходити на IPO (первинні розміщення цінних паперів), міжнародні компанії та бізнеси, які хочуть бути лідерами не лише за фінансовими показниками, а й пишатися своєю сталістю. Хочу зробити наголос на тому, що компанія вважається сталою, якщо забезпечує права людини в бізнесі та громаді, в якій працює компанія, яка дбає про екологію та запроваджує антикорупційні заходи.
Еволюцію легко відстежувати за світовими форумами, такими як Міжнародний економічний форум (WEF) в Давосі у січні, Саміт лідерів від Глобального договору ООН у червні, Генеральна Асамблея ООН у вересні. Кожного року у фокусі все більше питань сталого розвитку. Різниться фокус в залежності від регіону. Якщо Європа основну увагу вже багато років приділяє питанням зміни клімату, то США у 2020 та на початку 2021 року фокусувалися на питаннях прав людини та забезпечення рівності.
В бізнесі набір цілей завжди буде індивідуальним і залежатиме від сфери діяльності бізнесу та кола інтересів команди.
Інвестори формують культуру в бізнесі. Швидко зростає кількість інвестиційних фондів, які інвестують у бізнеси, які включають Цілі сталого розвитку в свою операційну діяльність. В майбутньому, досить близькому, якщо традиційний бізнес буде ігнорувати цілі ESG, він може залишитися без зовнішнього капіталу, що призведе до його поразки у конкуренції з більш просунутими. Вже сьогодні у світі налічується майже $82 трлн активів, власники яких взяли зобов’язання зважати на Цілі сталого розвитку в своїй інвестиційній стратегії.
Різниця з країнами, що розвиваються, є у політичній волі, культурі населення та фінансових можливостях. З початку 2021 року спостерігаємо по всім розвиненим країнам підсилення законодавства щодо звітування бізнесу про нефінансову діяльність. Зміни відбуваються лише через консультації та обговорення з бізнесом та громадським сектором. Всі вони підвищують відповідальність бізнесу у сфері захисту прав людини у соціальному та екологічному аспектах.
В Україні ці заходи носять декларативний характер. Згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, нефінансова звітність є обов’язковою для великих компаній. Проте немає чітких правил об’єму та форми подачі інформації. Компанії звітують, але в звіті показують, що ведуть таку діяльність, не розкриваючи, що саме робиться. Наші компанії ще не встановлюють науково обґрунтовані показники, за якими обчислюється прогрес, як це вже робить цивілізований світ.
Часто наші компанії закидають, що вони не змінюються, бо на це немає попиту від споживача. І це ще один важіль не на користь трансформації українського бізнесу.
Ну і на останок — фінансові можливості. Україна доєдналася до Європейської зеленої угоди. Проте вона не є суб’єктом отримання інвестицій на реалізацію Угоди. Трансформація потребує величезних фінансів, доступ до яких для нас залишається закритим. Тому ми і проводимо форуми, а не реальні дії.
На державному рівні у 2020 році Україна вперше звітувала перед світовою спільнотою про досягнення Цілей сталого розвитку. Нажаль, по багатьом Цілям ми не змогли показати прогрес, а по деяким навіть відбулося погіршення ситуації. Цього року президент України ініціював Форум Україна 30, на якому обговорюються критично важливі для України питання. Діє Указ президента України Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року від 30 вересня 2019 року.
В бізнесі спостерігається актуалізація теми сталого розвитку. Це підтверджується кількістю компаній, які доєднуються до Глобального договору ООН (у 2020 році доєдналося 20 компаній, на травень-2021 — вже +11). Компанії активно приймають участь у міжнародних проєктах зі сталого розвитку та навчальних програмах від Глобального договору ООН. Якщо у 2019 році компаній, які готові були розкривати інформацію про свою нефінансову діяльність, були одиниці, сьогодні ми змогли зібрати майже 50, які увійшли до рейтингу.
Трансформація бізнесу відбувається. Але щоб її прискорити, необхідна чітка позиція споживача, який орієнтується не лише на ціну, а й на етичність бізнесу, сильна політична воля, та доступ до фінансів.
Информация предоставлена в порядке ст.10 Конституции Украины и ст. 6 Закона Украины О национальных меньшинствах в Украине
