Коли ми говоримо про точку відліку у запуску світової системи фінансового моніторингу, завжди згадуємо теракт у США 11 вересня 2001 року. Ці страшні події стали можливими через те, що банківська і фінансова системи пропустили великі суми коштів, спрямовані на фінансування тероризму. Тому були запроваджені процедури фінансового моніторингу для завчасного виявлення потенційних злочинів. Ідея проста: не допустити злочинну фінансову транзакцію саме при спробі її здійснення, у режимі реального часу, зупинити операції по рахунку потенційного злочинця.
Але яке відношення до фінансування тероризму має пересічний Василь, який знімає гроші зі свого рахунку в банку чи переказує їх друзям? Чи адекватними є заходи фінансового моніторингу в Україні по відношенню до звичайних фінансових операцій громадян? І чому не можна просто відмовити банку у наданні пояснень чи документів з приводу операцій по рахунку?
Те, про що не можна говорити
Так, за вами слідкують. Шляхом нагляду за вашими фінансовими операціями.
Усі суб’єкти первинного фінансового моніторингу, у тому числі банки, фінансові і страхові компанії, розробляють власну систему процедур фінмоніторингу. Ця процедура передбачає аналіз ризиковості транзакцій клієнтів за сотнями і сотнями різних критеріїв, аналізується їхня сукупність, типологія, динаміка. Дехто вважає, що нижче суми ХХХ – немає моніторингу, а після досягнення цієї суми – усі транзакції підозрілі. Ні, система фінансового моніторингу не має жорстких критеріїв.
Чому так? Якщо будуть оприлюднені такі критерії, клієнти банків зможуть їх обійти. Наприклад, провести транзакції з меншою інтенсивністю на менші суми. Тому працівник банку чи іншої установи не може сказати клієнту, що «не так» з його грошима та рахунками. В іншому випадку співробітник банку стане співучасником протиправної діяльності клієнта.
Перше правило: операції по рахунках у банках мають бути співставними з сумами доходів, які отримує громадянин. Якщо це не так, подбайте про те, щоб виправити цю ситуацію.
Щодо обсягів транзакцій по рахунках. Існує так звана порогова сума, операції понад яку обов’язково підлягають фінансовому моніторингу, це сума 400 000 грн. Але, крім суми, грають роль й інші ознаки, у тому числі суб’єктивні. Наприклад, вік клієнта впливає на аналіз його фінансової активності. Надто молода людина, до 20 років, чи надто літня, старше 65, рідко оперує великими капіталами, тому якщо це все ж таки відбувається, то вважається, що це може бути підставна особа, яку використовують для сумнівних транзакцій.
Що буде відбуватися, якщо банк поставить під сумнів реальність діяльності такого клієнта? Банк запропонує йому зустріч. Або звернеться до клієнта у месенджері. Під приводом оновлення даних, ознайомлення з новими продуктами і тарифами, працівник банку буде ставити вам звичайні запитання щодо того, як ви ведете свою діяльність, як заробляєте. Якщо клієнт може простими словами все пояснити, чудово. Якщо клієнт відмовляється надати інформацію, скандалить, свариться, чи, скажімо, навпаки, намагається вивідати у працівника банку інформацію про процедури моніторингу, це вважається підозрілою поведінкою. Зрозуміло, що помилкою також є сказати щось на кшталт «а, це мій друг Петро попросив прогнати ці кошти через мій рахунок, я зараз їх зніму у вас в банку і йому віддам». Слід розуміти, що така «допомога другу» дуже сильно псує вашу особисту фінансову історію.
Друге правило: зберігайте спокій та будьте готові до співробітництва з банком.
Сварка чи скандал з працівником банку не допоможуть клієнту пройти процедури фінансового моніторингу, навіть завадять. Працівник банку робить свою роботу і насправді намагається вам допомогти у межах своїх повноважень. Пам’ятайте: нервовий клієнт – підозрілий клієнт.
Які операції є підозрілими, а які ні?
Не є підозрілими так звані звичайні операції по рахунку в банку. Кожна людина отримує дохід у вигляді стипендії, пенсії, зарплати чи доходів від бізнесу, платить за житло, сплачує за комунальні послуги, навчання, іпотеку, купляє їжу, одяг, техніку, розважається, робить заощадження і так далі.
Підозрілою є нетипова активність по рахунку: отримання чи переказування великої кількості різноманітних сум, навіть невеликих, природу яких клієнт не може пояснити. Підозрілою може бути операція з внесення на рахунок чи зняття з рахунку великої суми готівки. Адже відмивання злочинних коштів відбувається саме так, ви намагаєтеся ввести у банківську систему потенційно «брудні» гроші.
При знятті великих сум можуть запитати про те, навіщо вам такі великі суми готівки, адже ви можете сплатити за покупку картою чи здійснити переказ на свій рахунок в іншому банку за безготівковим розрахунком. Бажано бути готовим надати відповідь на це запитання, тому що готівкові кошти часто використовуються у корупційних діяннях, хабарях чи відкатах. Сподіваємося, це не про вас.
Скільки разів проходить фінансовий моніторинг? Чи можна за один раз вирішити цю проблему?
Фінансовий моніторинг проводиться постійно у процесі обслуговування банківського рахунку.
Якщо при проведенні певних операцій у банківської установи не виникло запитань сьогодні, запит може прийти завтра. У нас є випадки, коли клієнти надавали пояснення і документи по операціях за два останні роки обслуговування у банку. Іноді запит надходить за операціями за останні три місяці.
Що робити, якщо ви не готові сказати правду про ваші операції по рахунках?
Наприклад, ви не декларуєте дохід, який отримуєте, і податки з нього не сплачуєте. Як у нас люблять казати, це неофіційна частина доходів.
Чи може ви здійснюєте перекази коштів іншим особам, які також ці кошти не декларують і не оподатковують. І таким чином ваші операції по рахунку є частиною тіньової економіки країни.
Банк у цьому випадку дає вам останній шанс: надати пояснення і документи. Якщо ви готові розкрити суть операцій, а також підтвердити, що дохід був або буде задекларований і податки сплачені – ви зможете вільно користуватися власними коштами.
Третє правило: будьте готові надати прості пояснення і документи. І чекати.
Але якщо ні? Можемо сказати, що у цьому випадку ваш ризик-профіль як клієнта банку робить вас небажаним клієнтом. Банк може присвоїти вам статус клієнта з неприйнятним рівнем ризику операцій та відмовити в обслуговуванні. Усі ваші рахунки як клієнта банку будуть заблоковані, а інформація про здійснювані операції буде скерована до Держфінмоніторингу. Слід розуміти, що банки також проходять перевірки на предмет ретельності моніторингу транзакцій клієнтів. Тому їм простіше відмовити клієнту в обслуговуванні, ніж потім сплатити багатомільйонний штраф за те, що вони пропустили підозрілі операції.
Чи віддасть банк кошти, що знаходяться на заблокованих рахунках?
Так, звичайно. Це не арешт чи конфіскація грошей. Клієнт має право вказати рахунок в іншому банку, на який будуть переказані залишки коштів, чи зняти суму готівкою. І звісно, ви не зможете більше бути клієнтом цього банку.
Замість резюме
Емоції, які переживає людина, у якої заблокували усі кошти на рахунку, дуже неприємні. Це величезний стрес. Ви розраховували на свої гроші, у вас є плани і терміни їх реалізації, іноді це справжня пастка. Тому будьте обережні. Користуйтеся послугами різних банків, попереджайте свій обслуговуючий банк про те, що ви збираєтеся здійснити транзакцію на значну суму, якщо це справді великі суми. Подбайте про фінансові документи до того, як операції по рахунку будуть зупинені.
